Як утворюється множина числа? Правила утворення множини числівників

Українська мова має свої правила, які дозволяють утворювати множини числівників, аби коректно й точно виражати кількість предметів чи осіб. Це важливо знати для дотримання правильного граматичного вживання числівників у різних контекстах.

Одним з найпоширеніших способів утворення множини числівників є додавання закінчення -и/-ї до основи числівника. Наприклад, числівники “один” і “два” у множині виражаються як “одні” і “дві”. Таким чином, для утворення множини числівника потрібно звернути увагу на його закінчення та змінити його залежно від вимог граматики.

Також існує група числівників, яка утворює множину зміною кореня числівника, а саме за допомогою закінчень -а/-я, -і/-ів, -ь/-ей. Наприклад, числівник “п’ять” у множині має форму “п’ятьох”, а числівник “дев’ять” у множині стає “дев’ятих”.

Важливо пам’ятати, що при утворенні множини числівника потрібно не лише звернути увагу на його закінчення, але й враховувати граматичні правила, що встановлюють порядок змін у числівнику і слова, до якого він відноситься. Таке уважне ставлення до мови забезпечує точне вираження кількості предметів чи осіб у тексті.

Як утворюється множина числа?

Українські числівники можуть бути однини або множини. Утворення множини числівника залежить від його закінчення.

1. Числівники однини закінчуються на основу -ин-. Для того, щоб утворити множину, потрібно замінити -ин- на -ини-. Наприклад:

• один – два
• дванадцять – дванадцять
• сто – сто

2. Числівники однини на основу -дцят-, -сот- та -тисят- мають специфічне утворення множини. Їх закінчення в множині залежить від непарних чисел:

• -дцять: двадцять – двадцять, сорок – сорок
• -сот: двісті – двісті, п’ятсот – п’ятсот
• -тисяч: десять тисяч – десять тисяч, сто тисяч – сто тисяч

3. Деякі числівники мають неправильне утворення множини:

• два – обидва
• три – обидва
• чотири – обидва
• багато – багато
• мало – мало

Пам’ятайте, що утворення множини числівника залежить від контексту речення та його відмінкових форм.

Способи утворення множини числівників

Множина числівників утворюється за допомогою відповідних граматичних правил, які варіюються залежно від форми та виду числівника.

Одним з способів утворення множини є вживання закінчень. Наприклад, для числівників на -ок, -к, -оньк, -ик, -лік, -нік, -ськ, -тька, -алік, -ірка, закінченням для утворення множини буде -ки. Наприклад, одинок – одиноки, ледлік – ледліки, королівна-лікарка – королівни-лікарки.

Інший спосіб утворення множини числівників полягає в зміні кореневого слова. Наприклад, для числівників на -ен, -еть, -ін, -ин, -он, -ован, -рин, корінь змінюється на -нят, -нь, -н, -л, -нн, -овн, -р, відповідно. Наприклад, шістдесят – шістдесятні, п’ятдесят – п’ятдесятні, троє – троєє, п’ятеро – п’ятероє, двоє – двоєє.

Також варто зазначити, що деякі числівники мають незмінну форму множини. Наприклад, числівники такі, як два, три, чотири, п’ять, не змінюються у множині. Наприклад, два яблука, три квартири, чотири столи, п’ять вікон.

Згадані правила утворення множини числівників допомагають коректно вживати числівники у мовленні та передавати правильну форму слова в контексті множини.

Правила утворення множини числівників

1. Числівник “один” та його похідні

Якщо числівник “один” використовується з родовим займенником, то він не має множини. Наприклад: один стіл, один стілець.

Але якщо числівник “один” використовується без родового займенника, він має форму множини – “два”. Наприклад: один дві стільці, одне два дерева.

2. Числівники “два” та “обидва”

Числівники “два” та “обидва” утворюють множину шляхом додавання закінчення – “і”. Наприклад: два стільці, обидва вікна.

3. Числівники від трьох до десяти

Числівники від трьох до десяти утворюють множину шляхом додавання закінчення – “и”. Наприклад: три стільці, чотири книжки.

4. Числівники від одинадцяти до двадцяти

Числівники від одинадцяти до двадцяти займають форму множини без будь-якого закінчення. Наприклад: одинадцять книжок, п’ятнадцять стільців.

5. Числівники понад двадцять

Числівники понад двадцять утворюють множину шляхом додавання закінчення – “ів”. Наприклад: двадцять одна книжка, сорок дві книжки.

Дотримання цих правил допоможе вам правильно утворювати множину числівників в українській мові.

Винятки утворення множини числівників

Українські числівники також можуть мати винятки утворення множини. Вони змінюються залежно від роду, відмінка і кількості, але є кілька особливих випадків.

1. Числівник “два” і його похідні (двоє, дванадцять) утворюють множину відмінюючи числівник “один”. Наприклад: один брат – двоє братів, одна сестра – двоє сестер.

2. Числівник “п’ять” також має виняток утворення множини. Він змінюється на “п’ятеро” або “п’ятьох” в залежності від контексту. Наприклад: п’ять друзів – п’ятеро друзів, п’ять книг – п’ятьох книг.

3. Деякі числівники, такі як “десять”, “сто” і “тисяча”, не мають множини. Вони використовуються для позначення точної кількості чогось. Наприклад: десять днів, сто сторінок, тисяча гривень.

4. Числівники “два” і “обидва” мають різне відмінювання в множині. “Два” відмінюється як звичайне чоловіче іменникове прикметникове слово, тоді як “обидва” відмінюється як збірне чоловіче іменникове слово. Наприклад: два хлопці – двадцять хлопців, обидва хлопці – обох хлопців.

Ці винятки відбивають особливості української мови та мають свої правила утворення множини числівників. Дотримання цих правил допомагає коректно виражати числові значення в українській мові.