Кеплер опублікував свої перші два закони про рух планет 1609, знайшовши їх, аналізуючи астрономічні спостереження Тихо Браге. Третій закон Кеплера був опублікований у 1619 році.
Їх вивів німецький астроном Йоганнес Кеплер, чий аналіз спостережень датського астронома 16-го століття Тихо Браге дозволив йому оголосити його перші два закони в 1609 році і третій закон майже десятиліттям пізніше, в 1618 році.
в 1609Кеплер опублікував свою книгу Astronomia Nova (Нова астрономія), яка містила його перші два закони руху планет. Завдяки його детальним розрахункам і даним деякі приписують Кеплеру створення того, що зараз відомо як науковий метод.
1609 р. Другий закон Кеплера вивів німецький астроном Йоганнес Кеплер, чий аналіз спостережень датського астронома 16-го століття Тихо Браге дозволив йому оголосити свої перші два закони в цьому році. 1609 і третій закон майже десятиліттям пізніше, у 1618 році.');})();(function(){window.jsl.dh('3Sm5ZoP0EtedkdUPmtv4iAE__51','
З математичними інструментами Птолемея, ексцентром і еквантом, намагаючись якомога краще узгодити параметри зі спостереженнями, він відкрив закон площ (тепер його називають другим законом Кеплера). У цій проміжній моделі планети рухалися по колу, але замість того, щоб мати постійну швидкість, вони підкорялися закону площ.
Три закони Кеплера описують спостережуваний рух планет навколо Сонця. Вони однаково справедливі для опису руху штучного супутника навколо Землі (на даний момент ігноруючи будь-які збурення орбіти): Перший закон (Закон еліпса): Орбіта планети являє собою еліпс, в одному фокусі якого знаходиться Сонце.