Зміст:
Один із найважливіших і найбільш популярних документів, які використовуються у сучасних організаціях, – це табель обліку робочого часу. Він відображає робочий графік співробітників і є основою для розрахунку заробітної плати. Хоча цей документ на перший погляд здається досить простим, у його складання вплетено багато нюансів і чується низка міфів.
Перший міф, з яким можуть зіткнутися голови і власники компаній, – це переконання, що за складання табелю відповідає кожен співробітник окремо. Фактично це не зовсім так. Організація має визначити відповідальну особу, яка буде займатися цим процесом, враховуючи внутрішні правила та вимоги законодавства.
Інший міф пов’язаний з тим, що можна складати табель ручним чином або в електронному вигляді – це питання вибору. Багато компаній встановлюють інформаційні системи, які дозволяють автоматизувати цей процес. Це дійсно зручно, але не є обов’язковим. У тих випадках, коли обсяг роботи невеликий, табель можна складати вручну.
Хто формує табельну сітку в організації: спростовуємо поширені міфи
Табельна сітка в організації формується спільними зусиллями кількох служб і підрозділів. Давайте розглянемо найпоширеніші міфи, пов’язані зі складанням табелю у компанії, і сфорсуємо їх.
- Розробка табельної сітки залежить лише від керівника компанії.
- Табельна сітка складається наочно, без системи.
- Складання табелю неможливо здійснити без висококваліфікованої кадрової служби.
Насправді формування табельної сітки – це складний процес, який залучає кілька відділів. Керівник компанії визначає загальні принципи та цілі, але зважає на рекомендації корпоративного відділу кадрів, фінансового відділу та відділу маркетингу.
Насправді, складання табельної сітки – це суцільний аналіз та моделювання процесу. Основою для цього є дані з різних джерел, такі як внутрішня база даних компанії та зовнішні джерела, які надають інформацію про ринок.
Неправда. Хоча робота зі складанням табелі вимагає внутрішніх знань і вмінь, вона може виконуватись всіма відділами. Так, корпоративний відділ кадрів знаходиться у центрі процесу, але враховуючи, що він співпрацює з іншими департаментами, їхній внесок також значний.
Отже, табельна сітка в організації формується спільно з різних служб і підрозділів. Щоб досягти оптимального результату, необхідна взаємодія між відділом кадрів, фінансовим відділом та відділом маркетингу. Враховуючи це, ми можемо спростувати поширені міфи і зрозуміти, що табельна сітка – це колективна робота, в якій кожен департамент має важливе значення.
Міф 1: Табельну сітку складає керівник компанії
Табельна сітка – це документ, який визначає рівні оплати праці та ступені кваліфікації працівників у компанії. Цей документ складається спеціалістами у сфері управління людськими ресурсами або фахівцями з управління персоналом. Вони враховують рівень кваліфікації працівників, ринкові умови, середні заробітні плати в галузі та інші фактори.
Керівник компанії може впливати на процес складання табельної сітки і встановлення заробітної плати, однак, він несе лише консультативну роль і рішення приймають фахівці з управління персоналом. Вони проводять аналіз ринкових даних і внутрішньої політики компанії, залучаючи при цьому всі необхідні сторони.
Таким чином, міф про те, що табельну сітку складає виключно керівник компанії, є неправдою. Цей процес вимагає спеціалістів, які враховують багато факторів для правильного визначення рівня оплати праці. Тому важливо довіряти професіоналам у цій сфері та впроваджувати прозорі процедури установлення заробітної плати.
Міф 2: Табельну сітку формують фахівці відділу кадрів
Табельна сітка – це інструмент, який відображає вертикальний або горизонтальний поділ посад у компанії і визначає посадові оклади та розміри заробітної плати. Для правильного складання табельної сітки потрібно мати глибокі знання не тільки про організацію, але й про ринок праці, конкурентоспроможність компанії та її можливості.
Головний критерій, за яким формується табельна сітка, – це складність та відповідальність посади. Її мають враховувати спеціалісти кадрової служби спільно з керівництвом компанії та іншими зацікавленими сторонами.
Таким чином, табельну сітку формують команди фахівців з різних відділів – кадрового, фінансового, аналітичного тощо. Вони проводять дослідження ринку праці, аналізують фінансові можливості компанії, порівнюють заробітну плату конкурентів та забезпечують справедливість та прозорість у визначенні умов оплати праці працівників.
Таким чином, формування табельної сітки є складним та відповідальним процесом, який вимагає спільної роботи різних відділів та глибоких знань про організацію та ринок праці.
Міф 3: Табельну сітку розробляє зовнішній консультант
Існує поширений міф, що складання табелі заробітної плати та розробка табельної сітки у компанії здійснюється зовнішнім консультантом. Однак, це не є повною правдою. Прийняття рішень щодо заробітної плати та розробка табельної сітки мають відбуватися з урахуванням внутрішніх потреб і особливостей компанії.
Розробка табельної сітки – це складний процес, який передбачає аналіз ринку праці, визначення оптимальних рівнів оплати праці, розробку структури заробітної плати тощо. Крім того, табельна сітка повинна бути затверджена відповідними внутрішніми органами компанії.
Консультанти з оплати праці та HR-фахівці можуть бути залучені для надання рекомендацій та професійного супроводу у процесі розробки табельної сітки. Проте, відповідальність за складання та використання табельної сітки лежить на внутрішніх спеціалістах компанії.
Важливо пам’ятати, що табельна сітка – це стратегічний інструмент в управлінні персоналом, який повинен бути пророблений з урахуванням мети, стратегії та особливостей компанії. Тому, розробка та використання табельної сітки повинні бути внутрішніми процесами компанії.
Міф 4: Табельну сітку визначає роботодавець разом з профспілкою
Одним із поширених міфів є твердження, що табельна сітка визначається виключно роботодавцем разом з профспілкою. Однак, це не повністю відповідає дійсності. Уявлення про те, що роботодавець та профспілка разом встановлюють табельну сітку, може бути помилковим.
Насправді, табельна сітка є документом, який визначає розміри оплати праці для працівників у різних посадах із різним стажем роботи, рівнем кваліфікації і працездатності. Цей документ зазвичай узгоджується між роботодавцем та представниками роботників, але рішення щодо визначення табельної сітки ухвалюється компетентними органами і органами управління підприємством або установою.
Профспілки, зазвичай, впливають на узгодження табельної сітки, тобто вони представляють інтереси працівників та прагнуть досягти кращих умов оплати праці. Однак, остаточне рішення щодо встановлення табельної сітки приймається роботодавцем або компетентними органами.
Таким чином, можна зробити висновок, що роботодавець та профспілка мають важливу роль у визначенні табельної сітки, але остаточне рішення приймається роботодавцем або компетентними органами.