Як з’явився анархізм: історія та головні події

Анархізм – це соціально-політична філософія, відмова від влади і державності, яка виникла з метою побудувати суспільство з високою ступенем волі і рівності. Він має свої коріння в XIX столітті, коли в різних країнах по всьому світу розвивалася нова соціальна свідомість. Анархістський рух вперше був організований у політичну силу в 1840-1850-х роках і мав значний вплив на подальший розвиток соціальної теорії та політики.

Анархізм відрізняється від інших політичних ідеологій своїм радикалізмом і відмовою від влади, незалежно від її форми – монархії, диктатури чи демократії. Анархістські ідеї відповідали зростаючому незадоволенню системою державної влади, викликаному соціальною нерівністю та експлуатацією. Ці ідеї швидко здобули популярність, особливо серед пролетаріату, молоді та робітничих шарів населення.

Важливими подіями в історії анархізму було утворення Першого Міжнародного в Кулі, а також паризька Комуна 1871 року. Під впливом анархістських ідей у Франції, Іспанії,

Початок анархізму

Початкові ідеї анархізму формувалися під впливом робітників, а також інтелектуалів, які відчували справедливе бажання здійснити альтернативну модель суспільства без експлуатації та обмежень. Один з найвідоміших представників анархізму, Михайло Бакунін, активно пропагував ідеї анархізму та був одним із засновників Міжнародного антиавторитарного об’єднання.

Перші масові акції та революційні події в Європі та в інших частинах світу, які започаткували нову еру, стали підґрунтям для поширення ідеології анархізму. Великий вплив на рух анархістів мали події Паризької комуни 1871 року та російської революції 1905-1907 років.

Анархізм став особливо популярним серед робітничого класу та інших маргіналізованих соціальних груп через свою передову ідеологію звільнення та соціальної справедливості. Анархісти активно брали участь у боротьбі проти капіталістичного устрою, займались організацією мітингів, забастовок та інших соціальних акцій. Хоча багато з цих подій були придушені або призвели до кривавих конфліктів, вони сприяли популяризації анархізму і залученню нових прихильників.

Визначні моменти в історії анархізму

Анархізм як політичний ідеал і рух існує вже протягом багатьох століть і пройшов важливі етапи свого розвитку. Ось кілька визначних моментів в історії анархізму:

Ці визначні моменти в історії анархізму показують розмаїття його прояву у різних країнах та епохах. Ці хронологічні події утверджували ідеї анархістів та вплинули на думку про роль держави та індивіда в суспільстві.

Перші прояви анархізму

Анархізм як суспільний рух почав з’являтися у XIX столітті в різних країнах. У Франції в 1840-их роках видатний мислитель П’єр-Жозеф Прудон висунув ідею анархізму як альтернативи державі, наголошуючи на важливості індивідуальної свободи та відмові від невласності.

У Іспанії в 1868 році поширювалися ідеї анархізму серед робітничих верств. Основними анархістськими організаціями були

• Федерація Північної Іспанії
• Анархістська Федерація

Апогеєм анархістського руху у Іспанії стало Анархістське Каталонське повстання 1936-1939 років під час Громадянської війни.

У Росії анархістський рух зародився в кінці XIX століття. Його представники, такі як Михайло Бакунін та Петро Кропоткін, пропагували самоуправління та селянський соціалізм, а також активну боротьбу проти авторитарного утиску державою.

Перші прояви анархізму свідчать про його глибокі корені у суспільстві та неусамітність до сьогоднішнього дня.

Розвиток анархізму

Анархізм, як політична філософія і соціальний рух, почав здобувати популярність у другій половині XIX століття. Протягом цього часу він пройшов через ряд етапів свого розвитку, зазнавши значних змін і перетворень.

Одним з перших етапів розвитку анархізму була його філософська та ідеологічна основа, яка визначилася під впливом творчості Михайла Бахуніна, П’єра-Жозефа Прудона, Макса Штірнера та інших думкоманів. Вони розробили принципи анархістської теорії, зокрема, відмову від влади, приватної власності, держави та ієрархійних структур, і підкреслили важливість індивіда і його свободи.

У другій половині XIX століття анархістський рух активізувався. Значний вплив на його розвиток мав більшовицький переворот у Росії 1917 року, оскільки анархісти досягли певних успіхів у боротьбі за свої ідеали. Однак, анархістський рух розколовся на різні групи та напрями, такі як комуністичний анархізм, індивідуалістичний анархізм, синдикалізм та інші.

У період між Першою та Другою світовими війнами анархістський рух продовжував розвиватися, зосереджуючись на соціальних проблемах і протестах проти війни, диктатури та експлуатації. Анархістські групи і організації активно діяли у багатьох країнах світу.

У другій половині XX століття існування анархізму було ускладнене репресіями з боку держав та інших політичних сил. Проте анархістський рух продовжував існувати і залучати нових прихильників. Саме в цей час, анархізм став більш покриттям для різних соціальних рухів, таких як екологія, фемінізм, сексуальні та національні меншинства.

Сьогодні анархізм продовжує бути актуальною філософією і рухом, що виступає проти патріархату, капіталізму, суспільного нерівності та самовладства. Він прагне побудувати альтернативи, засновані на взаємодії, взаємній допомозі, свободі та справедливості.

Анархізм під час Французької революції

Французька революція, яка тривала з 1789 по 1799 роки, була одним з найбільш впливових історичних подій у відомостях людства. Цей період відзначився систематичним висвітленням ідей анархізму.

Під час Французької революції поняття анархії отримало нове значення і стало ближче до сучасного визначення, яке використовується в анархістському руху. Виникло багато анархістських груп, які пропагували свободу, рівність та відмову від держави.

У середині 1789 року було створено Британську асоціацію радикалів, однією з цілей якої було поновлення французького парламенту. Ця група активно виступала проти феодалізму та корупції в державі, а також за демократичні реформи.

Однак, у практичної реалізації анархізму було багато складнощів. Уряд революційного Французького уряду діставав усе більш авторитарний характер, і застосовував насильство проти своїх супротивників, зокрема анархістських груп. Згодом наростала диктатура і централізація влади, що суперечило ідеям анархізму.

Події, що відбувалися під час Французької революції, а також розвиток думок і ідей анархізму у цей період суттєво вплинули на подальший розвиток анархістського руху. Ідеї свободи, рівності, децентралізації влади та відмови від держави стали основою анархістського руху, який існує і донині.